- криж
- -а, ч., заст.1) Хрест.••
Лежа́ти кри́жем — лежати, падати лицем до землі, розкинувши руки.
2) Хрестоподібне руків'я (звичайно меча).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Лежа́ти кри́жем — лежати, падати лицем до землі, розкинувши руки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
криж — Криж: хрест [21;42;III,IV] … Толковый украинский словарь
криж — іменник чоловічого роду хрест; хрестоподібна ручка звичайно меча) рідко … Орфографічний словник української мови
Крижі — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
криж — КРИЖ, арх. Крест. – Сложил руки крижем, взбодрил служилых (2. 105). см. крыж … Словарь трилогии «Государева вотчина»
Криж — Община Криж хорв. Križ Страна ХорватияХорватия … Википедия
крижівниця — 1 іменник жіночого роду рослина крижівниця 2 іменник жіночого роду брус … Орфографічний словник української мови
крижівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
криж — крест , см. крыж … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Криж, В. О. — автор руков. "Первое домаш. чтение сел. школьника" (М., 1889 1892). {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
крижі — ів, мн. 1) Нижня частина спини; поперек. 2) Задня частина тулуба тварини (зазвичай коня). 3) анат. Трикутна кістка, що утворилася внаслідок зростання між собою п яти хребців і з єднує тазові кістки з хребтом … Український тлумачний словник